Загальновідомо, що стан української армії залишає бажати кращого. Постійно не вистачає фінансування на забезпечення українських військових хоча б найнеобхіднішим. Однак, ще донедавна ця проблема зовсім не хвилювала ані керівництво держави, ані пересічних українців. Проте враховуючи останні події та війну на сході держави, уряд все ж таки вирішив знайти можливість профінансувати українських військових.
31 липня 2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» (далі – Закон №1621), який вступив в дію 03 серпня 2014 року. Даним законом було внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, встановлено новий податок – військовий збір.
Перш за все хотілося б зазначити, що цей податок є тимчасовим, а саме – до 01 січня 2015 року, його ставка складає 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Згідно із п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПК України, Податковий кодекс) платниками військового збору є фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерел, що походять із України; фізичні особи – нерезиденти, що отримують доходи з джерел, що походять із України та податкові агенти. Виходячи із даного формулювання приходимо до висновку, що доходи суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб даним податком не обкладаються (згідно п. 162.1 ст. 162 Кодексу).
У відповідності до п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України до об’єкту оподаткування, що обкладається військовим збором відносяться доходи у формі зарплати, інші компенсаційні та заохочувальні виплати або інші винагороди та виплати, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за укладеними цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Враховуючи норми вищезазначеної статті, можемо стверджувати, що лікарняні (перші п’ять днів тимчасової непрацездатності та сума допомоги з тимчасової непрацездатності ) також будуть обкладатися військовим збором. А от на декретні виплати військовий збір не нараховується.
Відповідальною особою за утримання збору є податковий агент, а також платник податків, якщо це стосується доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету та іноземних доходів (п.п.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України ). Законом №1621 встановлено, що платники військового збору зобов’язані виконувати, покладені на них податкові зобов’язання у відповідності до статті 176 ПК України. А відповідно до вказаної статті, одним серед їх обов’язків є подання податкового розрахунку та декларації. На сьогоднішній день не відомо, чи буде формуватись, якась нова форма звітності для звітування чи для цього будуть використовуватися вже існуючі форми декларації та розрахунку 1ДФ.
Утримання, нарахування та сплата (перерахування) військового збору до державного бюджету відбувається у спосіб, передбачений ст. 168 Податкового кодексу України для податку на доходи фізичних осіб.
Державна фіскальна служба України надала роз’яснення (в підкатегорії 132.06 «ЗІР») щодо відповідальності, як буде застосовуватися до податкового агенту в разі порушення порядку нарахування та сплати військового збору.
В разі виявлення вищевказаних порушень передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафу відповідно до п. 127.1 ПК України в розмірі 25% суми збору, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі порушення, здійснені повторно протягом 1095 днів в розмірі 50%, а якщо порушення було здійснено тертій раз, то 75% суми збору, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Крім того, застосовується пеня згідно з п.п. 129.1, 129.3 ПК України, що розраховується у розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків — фізичних осіб, а також адмінштраф відповідно до ст. 153-4 Кодексу про адміністративні правопорушення, що накладається на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також підприємців, який складає від 2 до 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 34 грн. до 51 грн.).
Окрім того, зауважимо, що даним податком обкладається лише той дохід, який був нарахований після 03 серпня 2014 року. Якщо ж дохід був нарахований до 03 серпня 2014 року, а його виплата відбулася пізніше – такий дохід військовим податком не оподатковується.
Однак, як відомо, розрахункові рахунки, на які необхідно перераховувати військовий збір були відкриті лише 07 серпня 2014 року, тому постає досить логічне питання – чи будуть штрафувати податкових агентів за несплату військового збору за той період, коли розрахункові рахунки не були відкриті?
Отже, на перший погляд здавалося б, що нічого складного, однак, проаналізувавши дане нововведення – «військовий збір», з’явилися певні питання, на які Державна фіскальна служба України повинна була б відповісти найближчим часом задля уникнення плутанини та незадоволених платників податків, яких на сьогоднішній день чимало.
За оцінками уряду, введення військового збору дозволить залучити до державного бюджету близько 2,9 млрд. грн. Однак, й досі немає інформації про те, хто буде розпорядником даних коштів і на які саме потреби вони будуть витрачені. Тому, на нашу думку, все ж таки найважливішим питанням залишається те, чи допоможе черговий податок підняти обороноздатність нашої країни?