• "Dispecto legal" - тщательное изучение права

  • Время постоянно проверяет нас. Мы неизменно оправдываем ожидания окружающих.

    Время постоянно проверяет нас. Мы неизменно оправдываем ожидания окружающих.

Договір підряду: правовий аналіз потенційних ризиків, огляд судової практики

Автор:

Сучасні ринкові відносини неможливо уявити без договору підряду. Як свідчить практика цивільного обороту, договори підряду є найбільш зручною правовою конструкцією. Слід зауважити, що в будь-якій галузі суспільного виробництва на даний момент укладаються договори підряду переважно перед іншими договорами.

Більшість юристів не маючи наміру з’ясувати правову природу даного договору трактують вказаний договір як «пережиток Радянського Союзу». Дана позиція є вкрай непоміркованою з огляду на ряд факторів: по-перше – за своїм характером договір підряду регулює комплексне коло суспільних відносин; по-друге – на даний момент технічний прогрес рухається настільки стрімко, що створення нових об’єктів інтелектуальної власності обумовлює потребу вдосконалення засобів правового захисту; по-третє – судова практика неспростовно говорить про те, що вітчизняні як корпоративні і фахові юристи припускаються низки помилок під час укладення даного договору і неспроможні захистити власних клієнтів.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. 

На практиці договір підряду найчастіше визначають як договір про виконання робіт, оскільки предметом договору підряду є матеріальний результат. Проте, існують випадки хибного ототожнення договору підряду і договору про надання послуг.

За ч. 1 ст. 901 Цивільного Кодексу України договором про надання послуг є договір де одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За договором про надання послуг надається послуга, яка має нематеріальний характер та споживається в процесі її надання. Звісно ж існують випадки коли під час виконання договору про надання послуг створюються певні матеріальні результати, проте останні не мають визначального значення. Погодимось, що відмежування за предметом договору є визначальним критерієм розрізнення але на жаль, має абстрактний характер.

В чинному законодавстві не існує чіткого розмежування понять «робота» та «послуга».

Роботи це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро, супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт — п. 23, ч. 1, ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Послуги це будь-який предмет закупівлі (крім товарів і робіт), зокрема, транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт — п. 20, ч.1, статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Відповідно до положень листа Державної податкової адміністрації України «Щодо оподаткування доходів, отриманих за трудовим договором» N 7346/5/17-0716 за договором  підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу  за  завданнядругоїсторони (замовника),   а  замовникзобов’язуєтьсяприйняти  та  оплатити виконану роботу. Тобто, за договорами  підрядуабодорученняоплачується  не процес   праці,   а   йогоконкретний  (кінцевий)  результат,  що визначаєтьсяпіслязакінченняроботи   й   оформляється   актом прийняття-передачівиконаних робіт (наданих послуг) на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.

В листі № 21-5-490 «Щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за осіб, які виконують послуги за договорами цивільно-правового характеру» Мін’юсту України зазначено те, що предметом підрядних відносин може бути як створювана річ, так і обробка, переробка, ремонт вже існуючої речі.

Отже, можна констатувати той факт, що в чинному законодавстві відмінності даних понять мають несуттєвий характер. У разі виникнення складнощів щодо того, який же слід договір обрати, потрібно завжди виходити з об’єктивного інтересу сторони за договором.

За договором підряду підрядник гарантує виконати певну роботу на власний ризик, тобто, в разі втрати предмету договору до моменту передання замовнику підрядник несе ризик випадкової втрати. Так, за ч. 1, ст. 855 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу. Договір про надання послуг не передбачає покладання такого ризику на виконавця та не пов’язує здійснення оплати з переданням матеріального результату.

Наступним критерієм розмежування вказаних договорів є така ознака як здійснення оплати.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України. Звісно, у разі неналежного виконання своїх зобов’язань за договором виконавець не отримає плату, але в будь-якому випадку не залежно від отримання матеріального результату замовник зобов’язаний розрахуватись з виконавцем.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково — ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України. Відповідно, якщо замовник за договором підряду не буде задоволений результатом робіт ніяких грошових коштів інших ніж попередня оплата виконавець не отримає.

Також, необхідно звернути увагу й на те, що договір про надання послуг та договір підряду відрізняється характером виконання. Так, за договором підряду виконавець має право залучати сторонніх осіб, договір про надання послуг передбачає те, що виконавець надає послугу особисто.

Наведені  відмінності свідчать про те, що не тільки в теорії але й у площині практичних наслідків існують суттєві відмінності.

Звісно, можна апелювати до ч. 1, ст. 628 Цивільного кодексу України, що дозволяє укладати змішані договори та встановлює, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Проте, в будь-якому разі вибір конкретного виду договору залежить лише від інтересів сторін.

Окрему увагу необхідно звернути й на проблемні питання пов’язані з формою укладення договору підряду. Глава 61 Цивільного кодексу України не визначає договір підряду як договір щодо якого має бути витримана письмова форма, але на практиці виникають ситуації коли недобросовісний замовник апелює тим, що між сторонами не укладено письмового договору.

В даному випадку вирішальне значення має позиція Вищого господарського суду України. Згідно з положеннями  п.1 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, пов’язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 договір підряду може бути укладений у спрощений спосіб шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

Замовник звернувся до підрядника з позовом про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням підрядником зобов’язань за договором підряду, укладеним у спрощений спосіб шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

Залишаючи без змін рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено позовні вимоги, Вищий господарський суд України зазначив таке.

Згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України (далі — ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов’язань (див. постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2012 № 21/5005/14068/2011).

Підсумовуючи наведене, укладення договору підряду може здійснюватись у спрощений порядок – у формі обміну листами, обміну листами та підтвердженням прийняття до виконання, шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт. Однак, виходячи з практичних міркувань не слід легковажити укладенням письмового договору, тому, що надалі встановити істотні умови щодо яких сторони досягли домовленостей буде неможливо.

Наступним проблемним питанням виконання договору підряду є ухилення від прийняття виконаних робіт замовником. В даній статті звертаємо особливу увагу на ті випадки коли, замовник фактично прийняв роботу але акти прийняття робіт не підписує. Згідно з положеннями  п.5 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, пов’язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 — відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов’язку щодо їх оплати.

Звертаючись з позовом до замовника про стягнення заборгованості і пені за виконані роботи за договором підряду, підрядник стверджував, що: у повному обсязі виконав роботи за договором, які були оплачені замовником лише частково; замовник без зазначення причин відмовився від підписання акта виконаних робіт, не виконавши вимогу про сплату заборгованості за договором.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів статей 853, 882 ЦК України відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у останнього обов’язку щодо їх оплати.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що за умовами договору кінцевий розрахунок здійснюється на підставі підписаного обома сторонами акта виконаних робіт. За відсутності такого двостороннього акта у відповідача не виникає обов’язку щодо оплати робіт. При цьому суд посилався на обов’язок позивача щодо спонукання відповідача до підписання акта, зокрема шляхом звернення до суду.Вищий господарський суд України не погодився з висновками суду апеляційної інстанції з таких підстав.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов’язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов’язку оплатити роботи, виконані за договором підряду (див. постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2012 № 21/5005/14068/2011).

У разі, якщо замовник ухиляється від прийняття робіт шляхом того, що не підписує акт здачі-приймання виконаних робіт, адресує лист про відмову від прийняття робіт без обґрунтованих підстав — відсутні будь-які правові підстави вважати, що замовник звільняється від оплати.

Аналізуючи наведене, можна констатувати про те, що укладення договорів підряду на даний момент здійснюється з численними порушеннями. В даній статті були досліджені лише окремі проблемні питання укладення договору підряду, загалом ситуація виглядає ще більш невтішно. Зі свого боку, рекомендуємо Вам звертатись до фахових та компетентних юристів, які не просто підготують проект договору «за гонорарним принципом» а й зокрема передбачать всі ймовірні ризики з позиції довготривалої співпраці. Слід зауважити, що західні юристи мають більш виважений та системний підхід до процесу укладення даного договору, оскільки як не дивно саме договір підряду опосередковує найважливіші бізнес-процеси.

Все права защищены © 2018, dispecto-legal.com Создание сайта: only-good, 2014